4 вересня 2013, 19:41 переглядів: 1291
від «04» вересня 2013 р.
Віце-прем'єр-міністру України
Вілкулу Олександру Юрійовичу
Стосовно: проекту Закону «Про
особливості провадження ріелторської
діяльності»
Шановний Олександр Юрійович!
До Вас, як до державної людини та земляка, звертаються ріелтори Дніпропетровська, Кривого Рога та інших міст області, члени Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України з приводу Проекта Закону України " Про особливості провадження ріелторської діяльності", якого нещодавно виставлено для обговорювання на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. В той час, коли керівництво України постійно наголошує на незмінності курсу, спрямованого на дерегулювання та підтримку бізнесу, цей законопроект передбачає надмірну зарегульованість рієлторської діяльності. В цьому документі передбачені водночас сертифікація та ліцензування діяльності, що значно ускладнить нашу роботу, але в цілому з цим можна погодитись, оскільки в даному випадку не відбувається безпосереднє втручання у нашу підприємницьку діяльність.
Але інші положення цього законопроекту напряму порушують передбачені Конституцією України права та свободи підприємницької діяльності.
Окремі норми цього Законопроекту грубо порушують загальні засади цивільного законодавства.
Наприклад:
1. Пунктом 3 ст. 31 законопроекту окремо передбачено, що споживач рієлторських послуг має право вимагати розірвання договору про послуги в разі невиконання ріелтором його умов. Таким чином, одразу сторони ставляться у нерівні правові умови.
Якщо договірні сторони дійшли взаємної згоди, то вони й так розірвуть свій договір, а якщо ні, якщо є суперечка з приводу надання і одержання послуг, то кожна з сторін має рівне право звертатись до суду з будь якими позовними вимогами . А так споживач послуг одержує правові преференції і держава таким чином опосередковано спонукає несумлінних споживачів рієлторських послуг після одержання значної її частини , з ціллю ухилення від їх оплати, користатись цим виключним правом на розрив договору. Більш того, наступним пунктом 4 ст.31 Законопроекту окремо передбачається, що споживач після розірвання договору одержує право вимагати від ріелтора відшкодування збитків.!!!
,
Тому ми наполягаємо щоб п. 3,4 ст. 31 законопроекту були вилучені з його тексту.
2. Також хотілось би звернути Вашу увагу на такі положення цього законопроекту:
Абзацом другим частини четвертої статті 25 проекту Закону передбачається, що максимальний розмір оплати ріелторських послуг не може перевищувати трьох відсотків вартості нерухомого майна, зазначеного у правочині щодо такого майна.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 10, статті 11 та частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.
Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема, установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів).
Враховуючи зазначене, положення абзацу другого частини четвертої статті 25 проекту слід вилучити з законопроекту.
3. Абзацом першим частини третьої статті 6 проекту Закону передбачається, що ріелторська організація провадить свою діяльність за наявності договору страхування цивільно-правової відповідальності.
У зв’язку з цим слід зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов’язковим. Незрозуміло, яку саме відповідальність потрібно страхувати – ріелтори не мають доступу до реєстрів та права здійснювати правочини, як, приміром, держреєстратори та нотаріуси. А як при визначенні страхової суми враховується місце здійснення діяльності – дуже велика різниця між вартістю нерухомості та статками ріелторів по регіонах. На нашу думку, страхування для ріелторів повинно залишатись добровільним, як і передбачено діючим Законом «Про страхування».
4. Відповідно до статті 33 проекту Закону посадові особи, громадяни та суб’єкти ріелторської діяльності, винні в порушенні вимог законодавства про ріелторську діяльність, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Суб’єкти ріелторської діяльності та агенти несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору про надання ріелторських послуг, у тому числі за недостовірну інформацію про об’єкт нерухомості або його власників, відповідно до умов договору та закону.
Слід зазначити, що відповідно до змісту частини першої статті 4 проекту Закону суб’єктами ріелторської діяльності є, зокрема, юридичні особи. Проте за змістом положень статті 18 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та статті 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб’єктами кримінальної та адміністративної відповідальності можуть бути виключно фізичні особи.
Крім того, злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально- правові наслідки визначаються тільки КК України. При цьому відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору про надання ріелторських послуг, у тому числі за недостовірну інформацію про об’єкт нерухомості або його власників, у КК України не передбачена.
У зв’язку з цим, а також враховуючи практику нормотворення, що склалася при побудові норм законодавства, які встановлюють загальні засади відповідальності у певній сфері суспільних відносин, у статті 33 проекту Закону пропонуємо відмовитись від конкретизації правопорушень та видів відповідальності, передбачивши, що порушення вимог законодавства про ріелторську діяльність тягне за собою відповідальність згідно із законами України.
5. Крім іншого, ми переконані, що п.2 ст.23 законопроекту, котрим вводиться обов’язковість типового договору, прямо порушує правові принципи свободи договору, що закріплені ст.6 ЦК України. Як може типовий документ передбачити усі деталі та нюанси, які можуть дуже різнитись не тільки по містам та регіонам, а й по об’єктах в межах однієї фірми? В зв’язку з цим ми просимо вилучити п.2 ст. 23 з тексту законопроекту.
6. Нажаль, для належного виконання своїх обов’язків згідно законопроекту ріелторам не надано ніякого права отримувати потрібну інформацію в різноманітних установах. Не передбачено взагалі ніякого інформаційного забезпечення.
7. Також ми наполягаємо щоб ріелторам міг бути виключно громадянин України. Держава зобов’язана захищати національного товаровиробника як це й зафіксовано в нашій Конституції і ст.6 Господарського Кодексу України, а в пункті 1 ст. 5 законопроекту передбачено, допуск на ринок ріелторських послуг іноземців та осіб без громадянства. Тому ми вважаємо, що п.1 ст.5, повинен враховувати пріоритетність інтересів громадян України, над інтересами громадян інших держав.
Це далеко не весь перелік недоліків законопроекту. Також слід зазначити непрозорість багатьох норм Цього законопроекту. Автори Проекту Закону України "Про особливості провадження ріелторської діяльності" вказують, що його спрямовано на покращення якості послуг та виведення з ринку «чорних» та «сірих» ріелторів. Разом з багатьма експертами вважаємо, що буде з точністю до навпаки. Нелегалів він не торкнеться, вони працюють не в правовому полі, що для них зміниться? Прийняття закону в такому вигляді призведе як раз до того, що більшість ріелторів або залишаться без роботи, або підуть в «тінь», бо будуть не в змозі фінансово потягнути цей тягар. Особливо це стосується регіонів. А це зменшення кількості робочих місць, надходжень до бюджету – кому це потрібно?
Тому звертаємось до Вас, Олександр Юрійович, за допомогою. Знаючи, як багато Ви робите для міста, області, та України цілому. Дуже сподіваємось на Вашу допомогу і як державної людини, і як земляка.
1. Сприяти розробці профільного законопроекту, який дійсно відповідатиме вимогам часу та зможе вивести ринок ріелторських послуг на якісно новий рівень.
2. Залучити для його опрацювання фахівців ринку нерухомості та їх профоб’єднання і громадські організації.
3. Допомогти ріелторам відстояти своє право на професію та не допустити «тінізації» ринку нерухомості.
З повагою,
Голова обласного Дніпропетровського
регіонального відділення АФНУ
Віце-президент АФНУ ________________ Ю.В.Алексієнко
Голова Криворізького регіонального
відділення АФНУ ________________ Д.О.Костишин
<!--[if gte mso 9]><xml>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 10]>
<style>
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:10.0pt;
font-family:"Times New Roman","serif";}
</style>
